Ірина жила зі мною в одному під’їзді. Вона любила жити на широку ногу, ремонт – дорогий. Харчуватися – тільки в ресторанах або за допомогою доставок їжі, готувати вона не любила.
Забиратися теж вона не любила, це було не її. В її квартирі було все дороге, але разом це виглядало таким несмаком, меблі були ні до чого.
Та ви й самі знаєте, безлад псує будь-який навіть самий дорогий інтер’єр.
Читайте такожМені соромно комусь сказати, що мій Кирило працює в салоні краси – нігті нашим дамам в порядок приводить.
Вона була молода і красива, і любила цим користуватися на повну. За нею доглядали заможні чоловіки. Дарували дорогі подарунки, катали на дорогих машинах, вона звикла до розкоші.
Щозими їй хотілося зустрічати в новій шубці. У неї був люблячий і заможний батько, який не міг відмовити в доньці в проханні.
І кожну зиму у неї дійсно була нова шуба. Взагалі вона любила одягатися яскраво і помітно, коротка спідничка або обтягуючі лусіни, взуття на високій платформі, декольте, яскравий макіяж.
Їй подобалося увагу з боку чоловіків, вона цим жила і насолоджувалася.
У якийсь момент вона наростила вії, потім губи. Зробила процедури з омолодження, які в дійсності зістарили її зовнішність років на 10. У свої 24 з невеликим вона вже виглядала на 35.
Спочатку вона сама говорила, що трохи «переборщила з губами, але через півроку обсяг піде і буде все ідеально». Але потім в її голові щось клацнуло, вона зробила губи ще більше…
Кавалери з часом кудись розбіглися, батька скоротили на роботі. Сама вона працювала то адміністратором в салоні краси, то якимось «менеджером в офісі».
Навколо неї не залишилося заможних людей, зате її запити на красиве життя нікуди не пішли.
Ірина все так же харчувалася в ресторанах, все так же купувала то кілька суконь на місяць, грошей стало не вистачати. Вона взяла перший кредит на покупку новенького телефона.
Потім взяла другий кредит на покупку розкішного крісла, яке рекламувала якась зірка в інстаграмі. І понеслося. Не хочу збрехати, але в останній раз, коли я з нею спілкувалася у неї вже великий був кредит.
Брала нові кредити, щоб розплатитися зі старими, влізаючи тим самим в ще більші борги.
Наші шляхи розійшлися, я переїхала, спілкування ми не підтримували. З того часу пройшло вже кілька років.
Тиждень тому вона мені написала, попросила в борг. Я відмовила. Вона почала скаржитися на життя, прохаючи дати хоч трошки. Її благання не увінчалися успіхом, під кінець вона вирішила назвати мене безсердечною.