Мій син вирішив одружитися через шість місяців після знайомства з дівчиною .Ну вирішили і вирішили, думаю.
Вирішили ми виводити відносини на новий рівень, будемо сім’ю створювати, вчора подали заяву до загсу,-повідомив син.
Квартира, в якій потрібно було жити синові з дружиною, дісталася мені від моєї бабусі. Не велика, але все необхідне там було. Я зробила на сина дарчу.
Читайте також: Я теж хотіла бути заміжньою, теж хотіла бути «чесною». А покохала чужого нареченого
Розписалися мої молоді без великого весілля. На весілля і я, і батьки нареченої подарували гроші.
— Машину візьмемо, -сказав син, я давно хотів.
А Зоряна наполягала на тому, щоб купити квартиру, продавши квартиру ту, яку я сину віддала. Мовляв, візьмемо в іпотеку відразу двокімнатну.
Але син мій її переконав: дітей немає, поки і однокімнатної буде достатньо, а машини все таки треба.
Але на хорошу машину грошей не вистачало і тому вирішили взяти кредит. Син працював 4 роки в одній і тій же компанії, мав стабільну роботу, а ось Зоряна за пару місяців до весілля роботу поміняла, тому кредит узяв на себе мій син.
– Ми вирішили, що машину на Зоряну оформимо, — заявив син, повернувшись з автомобільного салону, — на мені квартира, а на ній нехай буде машина.
Нічого я синові тоді не сказала, сім’я, живуть, як знають. Хоча по справедливості: на кому кредит, на тому і власність.
Але говорити людям на другому місяці сімейного життя про те, що може бути, коли люди розходяться — було б не дуже красиво.
А ще через місяць мій син прийшов додому з речами. Від дружини він пішов. Перший тиждень я не лізла з розпитуваннями, взагалі. А потім син сам розповів, що, виявляється останні кілька років невістка мала ще одного коханого.
– Вона одночасно примудрялася зустрічатися з двома, — сказав син, — каже, що вибирала. І найприкріше, що з її коханцем я був знайомий, ми навіть дружили.
— Запропонував вийти заміж, погодилася, — говорив Син, — а виявилося, що той інший просто не міг їй надати окреме житло, кликав жити зі своїми батьками. А ще Зоряна відкритим текстом визнала, що наполягала на іпотеці, щоб потім розділити квартиру. Та й на оформленні машини на своє ім’я теж наполягла невістка.
Виходить, що зустрічатися з дівчиною можна багато років, та так і не вийде дізнатися, хто вона насправді?
Через тиждень Зоряна з’їхала з квартири мого сина. Забрала свої речі. Я намагалася порадити синові, що машину можна поділити, як і кредит, але він махнув рукою:
— Нічого мені від неї не треба. Кредит закрию, машину наживу. Нехай їздить і пам’ятає, як підло вона зробила.
Син повернувся до мене, в однушку ми пустили квартирантів. Всі гроші пішли і на кредит, і на те, щоб син купив ще одну машину.