Вона сподівалася, що коли перейдемо жити до неї, оновимо все.

Ми з Ярославом зраділи, коли моя мама запропонувала нам жити з нею в будинку. В нас великі світлі кімнати. П’ять кімнат, навіщо мамі одній стільки. Тому мені не прийшлося умовляти чоловіка, він погодився сам.

Читайте також При живих та здорових батьках, я не пам’ятаю ні одного дня зі свого дитинства, що б ми провели разом.

 

Моя старша сестра живе окремо у квартирі свого чоловіка. Як говорила мама, частку сестрі вона сплатила, коли ті купували машину. Так що виходить я одна залишилася спадкоємиця на будинок. Ми не поспішали робити ремонт по всьому будинку, адже грошей мало, та й після появи дитини  я не зможу працювати. Тому спинилися тільки на дитячій кімнаті.

Згодом мама почала запитувати, чому не робимо ремонт по всьому будинку. Вона сподівалася, що коли перейдемо жити до неї, оновимо все.

А виявляється вона розчарована. Ми не виправдали її сподівань. Мої пояснення щодо коштів не переконали її. Образилася на нас. Від тих пір Ярослав почувається не у своїй тарілці. Мама чіпляється до нього за кожної дрібниці і не дає нам спокійно жити.