Все це почалося п’ять років тому. Мій рідний брат прийшов додому, посадив на кухні мене та наших батьків і сказав, що зібрався одружуватися.

Все це почалося п’ять років тому. Мій рідний брат прийшов додому, посадив на кухні мене та наших батьків і сказав, що зібрався одружуватися. Розповів, яка його майбутня дружина гарна, та пообіцяв привести її наступного дня знайомитися.

Насправді батьки наші були дуже раді, що їхній старший син одружується. Вони у нас старого загартування, тому вважають, що одружуватися потрібно вчасно. А наш Олексій вже два роки в армії відслужив та встиг влаштуватися на гарну роботу. Отримує мій братик і гарну заробітну плату. До речі, працює він адміністратором в автосалоні.

Взагалі наша сім’я не заможна, звичайна середньостатистична сім’я в Україні. Тато наш все життя пропрацював на заводі, а мама шила одяг на замовлення. Жили ми нормально, не бідно й не багато. Звичайно, щоб поїхати на відпочинок, необхідно було трохи зекономити, а так на все вистачало.

А ось закохався мій братик у дівчину з дуже заможної сім’ї. Жили вони в достатку, ніколи ні в чому своїй дитині не відмовляли. Марина, в яку закохався Олексій, на першому курсі університету вирішила, що навчання це не її, тому забрала документи та до цього моменту просто насолоджувалася життям за гроші тата.

Читайте також Вияснилось, що та дівчина і була матір’ю маленької знайди. Вона зовсім юна, всього сімнадцять років.

Познайомилися Марина з Олексієм в тому салоні, де він і працює. Вони з татом приїхали купувати для доньки автомобіль. І якось з того моменту у них і закрутилося все. Почали зустрічатися, а згодом зрозуміли, що хочуть одружитися. Та батьки Марини були проти нашого Олексія. Говорили, що він їм по статусу не підходить. Не може такий чоловік забезпечити їхню єдину донечку. А коли почули про одруження дітей, то сказали Марині, щоб обирала між батьками та чоловіком. Тому дівчина забрала всі речі та пішла жити до нас. Чесно кажучи, то я також не була в захваті від того, що вони одружуються, бо не зможе потягнути мій братик таку кралю. Але звичайно я не стану на дорозі закоханих.

Тому Олексій з Мариною одружилися та переїхали жити до нас. У нас трикімнатна квартира, тому міста вистачило всім. Спочатку все було гаразд, а потім почали проявлятися у Марини звички попереднього життя. Для неї ранок починався з обіду. Прокидалася вона не раніше дванадцятої, а під вечір уходила гуляти зі своїми подружками. Звичайно ніде не працювала, забезпечував Маринку братик. Моїй мамі це трошки набридло, тому вона ввічливо запропонувала молодятам переїхати на орендовану квартиру. Сказала, що сім’я повинна жити окремо.

Так вони та переїхали. А ми з мамою потихеньку почали відлучати Марину так швидко витрачати кошти. Бо місячна заробітна плата Олексія у них за тиждень. Щоправда, Марина не бігла до тата та не просила грошей. Згодом наша невістка почала замість того, щоб купити собі якесь непотрібне платтячко, вибирала нові фіранки в кімнату чи щось необхідне додому. Почала все рідше збиратися в ресторанах зі своїми подружками, а замість цього вони ходили в парк або один до одного в гості на чашечку кави.

А ось нещодавно молодята потішили нас новиною. Вони чекають поповнення в сім’ї. Ми були безмежно раді та щасливі. А найбільшим здивуванням для нас було те, що приїхали батьки Марини. Вони як дізналися, що стануть дідусем та бабусею, то одразу прилетіли до нас, попросили пробачення та пообіцяли більше ніколи не пропадати із життя їхньої доньки.