Я двадцять два роки зустрічався з хорошою дівчиною ми відгуляли весілля. А далі почалися недоспані ночі, дитячий галас і купу інших побутових проблем.
Життя у нас не складалося – подумав я. Хоча я просто не хотів бачити, як моїй Інні важко. Я думав лише про себе. Вважав, що мені буде краще, якщо ми розлучимося.
Спочатку я просто пішов від дружини і дитини, а потім ми офіційно розлучилися. Я почав знову жити так, як до одруження. Компанія, хлопці, дівчата, випивка, нічні клуби. Я жив так, наче це буде тривати така легкість завжди.
Читайте також Дивлюсь на чоловіка і розумію, що не можна маніпулювати цим ангелочком.
А далі всі друзі одружилися і стали хорошими сімейними чоловіками. А я ж залишився у розбитого корита.
Мене оточували жінки, які мали купу поганих звичок і використовували мене, щоб за мій рахунок прогаяти час.
Колишня моя дружина вийшла заміж вдруге і має ще сина. А моя дочка Христинка почала називати іншого чоловіка татом.
Так, я й сам винен. Я ж приходив до своєї дитини лише раз на рік і то на кілька хвилин. Мене не цікавило, чи вона має в що одягнутися, чи є якісь продукти, щоб дитина не була голодна.