Я думаю, що мій спосіб такої “співпраці” з онуками цілком безпечний і корисний. Вони зараз збирають собі на якісь нові гаджети, ну і я їм допомагаю, але не просто так, а в обмін на потрібні мені справи.

Коли мої онуки приходять до мене і щось мені допомагають по- господарству, я оплачую їм цю допомогу. Тобто, даю по 20, 25 гривень, як коли і дивлячись, яка робота. Моя сестра вважає, що це не правильно. Каже, що так я їм прищеплюю любов до грошей, розвиваю в них корисливість.

Але я вважаю, що це не  так. Я і так інколи давала їм гроші, щоб вони мали на свої дрібні витрати, а так будуть знати, що гроші треба заробити трудом, що вони з неба не падають і просто так не даються. Невістка й син ніколи не говорили мені, що вони проти, що це їм не подобається.

Діти мають ще більше бажання мені щось допомогти. Приходять до мене на вихідних і одразу питають, що допомогти. Самі собі роботу шукають, щоб тільки щось робити. А мені любо, бо і діти у мене є і подобається мені те, що вони уже від тепер розуміють, що гроші просто так не падуть з неба.

Читайте також: Мені здається, що при першій же можливості той чоловік втече від неї, щоб ніхто ним не командував і щоб він, почав відчувати себе чоловіком.

Я даю Сашкові і Галинці завдання, і поки вони працюють, я печу і готую різні смаколики для них. Потім ми відпочиваємо, п’ємо чай, спілкуємося. Я думаю, що мій спосіб такої “співпраці” з онуками цілком безпечний і корисний. Вони зараз збирають собі на якісь нові гаджети, ну і я їм допомагаю, але не просто так, а в обмін на потрібні мені справи, які вони для мене роблять.