Який я був щасливий і безтурботний. Ми жили удвох з мамою, і вона була для мене всім світом. Не дивлячись на те, що вона багато працювала, щоб нас утримувати, завжди знаходила хвилинку і добре слово для мене.
Я чітко запам’ятаю один момент, коли мама прийшла додому з конвертом в руках і сказала, що є хороші новини. Це був лист зі школи, в якому повідомлялося про те, що вони не можуть мене далі вчити. На мою відповідь чому, мама відповіла, що я особливий і дуже талановитий, а у них немає досвіду роботи з унікальними дітьми.
Читайте також Найдобріші знаки Зодіаку
Моє життя змінилося. Ми стали займатися вдома. Як це було чудово! Не потрібно було більше нікуди ходити, рівно сидіти на нудних уроках за партою, і терпіти глузування однокласників. Мама, займаючись домашніми справами, розповідала мені цікаві історії, читала книги, ми з нею мріяли і багато сміялися. Я дізнався, який добрий і щедрий світ, як багато в ньому всього цікавого і, що коли я виросту, – обов’язково стану гідною людиною.
І мама була права. Коли я виріс, здобув фах і знайшов своє місце в житті, я дійсно став гідною людиною. Заробляючи достатню кількість грошей, я міг подорожувати і бувати в різних країнах і містах. Я зробив багато корисного для людей. У мене з’явилося багато друзів, кохана жінка і діти. Робота мені завжди приносила радість і задоволення, я не ставив за мету отримувати багато грошей, але вони завжди у мене водилися.
Після смерті матері, я розбирав її документи. Мені на очі потрапив лист зі школи, який ми отримали майже 40 років тому. Мама його для чогось зберігала в глибині свого столу. Не знаю чому, але я його прочитав. У ньому директор школи повідомляв, що дитина визнана такою, яку складно навчати, і тому не може проходити шкільну програму з «нормальними» дітьми, рекомендовано навчання в спеціалізованому закладі.