Декілька років тому я познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком, Сергієм. Для мене він був як стіна, але дуже ніжна і любляча стіна. У ньому були зібрані усі якості які б я хотіла бачити у своєму чоловіку. Я багато років мріяла створити міцну сім’ю з надійним чоловіком.Бо я пам’ятаю своє дитинство у якому я бачила тільки втомлену матір, яка намагалась заробити на життя собі і маленькій мені.
Ми з мамою залишились одні тому що у свій час вона не змогла пробачити моєму батьку зраду. Вона вигнала його з дому, а він викреслив нас зі свого життя. І більше батька я не пам’ятаю. Жити без нього виявилося не так легко, як уявляла собі мама. Грошей постійно не вистачало, як і уваги від батьків, тому що батько забув про мене, а мама дуже багато працювала, тому в неї не вистачало часу на мене. Вже тоді я зрозуміла, що я не хочу такого майбутнього для своєї сім’ї і не буду повторювати помилок матері.
Мій чоловік дуже видний. Коли я вперше його побачила — відразу зрозуміла, що це кохання на все життя. Він — моя доля. І з ним я хочу побудувати сім’ю. Він теж мене помітив. Мені пощастило з зовнішністю та з розумом. Вже тоді я розуміла, що хочу бачити Сергія батьком своїх майбутніх дітей. Згодом ми офіційно оформили наші стосунки и стали жити як родина.
Ми доклали багато зусиль, щоб зробити з нашої квартири щось дуже комфортне. Місце куди хотілось би повертатись з роботи. Ми обидва працювали і відкладали гроші у наш сімейний бюджет. Як ось, одного дня я дізналась, що вагітна. Чоловік був несповна розуму від радості. Він буквально носив мене на руках і дава все, чого я потребувала і навіть більше.
З часом я тільки набирала у вазі і помітила, що чоловік вже не так на мене дивиться. Але він піклувався про мене як і раньше і робив все для нас з дитиною. Потім я помітила, що він все частіше почав затримуватись по вечорах на роботі, але й ці думки я розвіяла тим, що скоро я буду сидіти у декреті, а нам потрібно буде на щось жити.
Якось я відпросилася з роботи на декілька годин раніше, тому що відчувала, що мені зле. Я відчинила двері до квартири і перше, що потрапило мені на очі- це те, що чоловік вже вдома, а потім я помітила ще жіноче взуття, а потім вже і верхній одяг, явно не мого розміру. Я зрозуміла, що тут відбувається. Але реакція моя здивувала мого чоловіка.
Я просто покликала чоловіка з коридору, почала жалітись про те, що дуже втомилась на роботі, до того ж ще й погано себе почуваю, і відразу пішла до душу, нібито я нічого не помітила. Там я дуже сильно плакала, але розуміла, що я не покину його, тому що не хочу таке ж майбутнє як у своєї матері.
Коли я вийшла з ванної кімнати, у коридорі вже не було зайвих чужих речей. Чоловік, приготувавши вечерю, серверував стіл. Я знаю, що та дівчина для мого чоловіка — ніхто. Але я впевнена, що такого більше не повториться. Я знаю, що мій чоловік мене кохає.
Читайте також Зараз в мене ідеальні відносини у сім’ї, а все це завдяки моїй свекрусі. Якій я вдячна по цей день.
Я не можу через це зруйнувати свій шлюб, тому що я теж кохаю Сергія, і готова пробачити йому зраду заради себе і дитини.
Ми спокійно повечеряли і лягли спати. Наступного дня чоловік повідомив мені, що дає свою карту, щоб я змогла походити по магазинах та салонах краси, щоб зробити або купити те, що захочу.
Звісно, що далеко не всі жінки погодяться з таким моїм рішенням. Але це моє життя і я вже зробила цей вибір на користь майбутнього своєї родини.