Якось посеред н0чі до нас приїхала свекруха.
Виявилось, що її чоловік, який все життя пив та частенько піднмав на неї руку. Та до такої степені, що після її приїзду на другий день ми відвезли до лікарні. Але коли їй запропонували писати заяву на чоловіка свекруха відмовилась та сказала, що подає на розлучення.
Тепер вона живе з нами. А саме в однокімнатній квартирі мого чоловіка. Але я не розумію свекруху. Чому вона терпіла стільки років свого чоловіка,. Ось тому він і робить все, що йому заманеться, бо знає, що йому нічого за це не буде.
Читайте також Треба намагатися добре ставиться до дітей, і вони будуть щасливі
Але, як би це погано не звучало, я не була рада тому, що свекруха тепер житиме з нами. По-перше однокімнатна квартира і троє дорослих людей. По-друге я через два місяці маю йти у декретну відпустку. Зараз розкладушка свекрухи стоїть прямо біля нашого ліжка і мені зараз не зручно вставати з та перелазити, а що буде коли в мене буде величезний живіт?
Так, вона тепер готує їсти та прибирає, але повід прибирати влаштовує саме вона, бо моя свекруха дуже неакуратна. То розб’є щось, то розіллє, то розіб’є, речі завжди всюди розкидає. Після роботи я не можу піти погуляти, бо погода бажає кращого, а йду одразу додому, хоча мені взагалі не хочеться туди йти. Свекруха завжди дивиться свої серіали. Постійно. Наш телевізор тепер постійно увімкнутий. І тепер я не можу відпочити після роботи, бо після неї завжди гудить голова, а в тиші, як ви розумієте, я побути не зможу, бо ж серіали, а ні одної серії, які потім є в повторі, пропустити не можна.
В кінці кінців я запитала чоловіка, як довго планує його мати жити з нами, на що отримала відповідь, що вона тепер буде постійно жити з нами та помагатиме мені з дитиною.
Ми ж тоді будемо як тюлька в маслі. Загалом я бачу виходів лише два: або свекруха знаходить де жити та з’їжджає від нас, або ми шукаємо квартиру в оренду та переїжджаємо в неї, чого я дуже не хочу.
Проте виявилось також і те, що квартира далеко не мого чоловіка, а свекрухи, а вона ж просто дозволила жити в цій квартирі. А при розлучені з чоловіком вона отримає лише цю маленьку квартиру, в той час коли чоловік її записав на себе двокімнатну квартиру, яку вони купили разом. Не знаю що тепер робити, бо самі розумієте, хоча вона і мама мого чоловіка, але коли ви живете окремою сім’єю не дуже хочеться, щоб вам хтось заважав спокійно поговорити, побути разом та просто відпочити.
Я навіть запитала в свекрухи чи вона часом не сумує за чоловіком і чи часом не скучила за ним. На це я отримала чітку відповідь «Ні!». А я не можу з нею жити, я б навіть зі своєю матір’ю не могла б, не те що зі свекрухою.