Історії

Я терпіти не можу доньку чоловіка від першого шлюбу.

Мій коханий має дочку від першого шлюбу. Він говорить, що оженився через те, що дівчина завагітніла, і от ця його “помилка” молодості тепер мучить нас всіх.

Коли ми зустрічалися, мій чоловік дозволяв собі надсилати мені фото своєї дочки, коли вони разом, дзвоним мені, щоб вона передала мені по телефону привіт, хотів, щоб я прийняла її існування. А воно мені треба? Я її бачити не можу і не хочу.

У дівчинки абсолютно неадекватна мама, яка лізе постійно в наше життя, вважає, що він повинен і зобов’язаний цікавитися цією дитиною, брати участь у її житті і вихованні, дзвонити і навіть приїжджати, хоча ми живемо в іншому місті і їхати до них зовсім не близький світ.

А ще вона має нахабність писати мені про мого чоловіка різну гидоту і жалітися на своє життя.

Терпіти не можу її і ту дитину.

Читайте також В той же день я запитав Іру, чому колишній чоловік не платить аліменти, на що вона відповіла: “Він з самого початку не хотів цю дитину, і платити – не буде”.

З чоловіком в нас дуже гарні стосунки, він кохає мене, це видно, все робить для нас, поступається багато в чому. Але я нічого не можу з собою вдіяти! Я заборонила йому спілкуватися з ними після того, як його колишня поставила йому умову: або я, або вони.

Він вже майже рік просить мене потерпіти, говорить, що спілкування требе звести на нуль поступово, але я вже втомилася чекати. Я молода, я хочу створити повноцінну нашу родину і не хочу, щоб ця його “помилка” якось була присутня в нашому житті.

Він дійсно скоротив спілкування, перший ніколи їм не дзвонить (хоч говорить, що для нього це дуже не легко), але його колишня не вгамовується, постійно “стукає” в наші двері: пише, дзвонить, вимагає спілкування.

Я просто не розумію, ну як можна так себе не поважати? Мені іноді здається, що я втрачаю розум від своєї ненависті до них і від цієї ситуацію, вона мені здається геть ненормальною.

Не можна, напевне, так негативно ставитися до дитини, але я не бажаю їй нічого поганого, просто хочу, щоб її не було в нашому житті.