Я тоді дуже розлютилася, адже сирота не пара моєму синові, я що без сватів буду? Я зробила їм скромне весілля, думала, що син все зрозуміє, і вони розійдуться. 

Нам з чоловіко уже за 50, і ми дуже хочемо онуків. Говоримо синові, що з таким ділом не варто тягнути, а він впирався і все:

– У мене дитина буде від коханої жінки, от коли знайду любов одну і на все життя, тоді і стану батьком.

З чоловіко ми одружилися зовсім юними, але нічого, прожили з ним щасливе життя, виховали сина, надбали на дві квартири, одну з яких подарували сину Олегові.

На днях Олег подзвонив до мене і сказав, що придбав путівки в Грецію з другом, їде відпочивати на два тижні. Казав, що коли повернеться то і нам купить поїздку на море, щоб ми трохи відпочили. Під кінець своєї відпустки телефонує до нас й повідомляє, що познайомився з сиротою, яку все життя виховувала бабуся, однак нещодавно їх не стало.

Я тоді була зла на сина, адже він заслуговує кращої жінки. Теж придумав собі, вибирав собі довго дівчину, кохання, щоб одружитися з сиротою. Він в такому захваті розповідав про дівчину, що якось я притихла, кажу приїжджайте, подивимося.

Чолові мій спокійно до цього поставився, а от я була трохи розчарована.

Читайте також: Ми вже заміжні з чоловіком декілька років, а Дмитро й надалі продовжує слухати лише свою маму. Я могла б впоратися одна з дитиною, але і чоловіка кохаю, просто не знаю, як донести те, що він вже дорослий і у нього є своя сім’я.

– Олю, скоро і в нас онуки будуть, Олег квартиру має, хорошу роботу також, може одружуватися.

Оксана дівчина не погана, але я все одно була проти. Намагалася я їх розлучити, однак так і не вдалося. Відгуляли скромне весілля, не хотіла я багато витрачати коштів, адже не було чим хвалитися.

Тоді я ще думала, що буде у них спільний побут, та й довго разом не проживуть. Діти живуть разом уже 7 років, щасливі, виховують 2 дітей. Мій син з її появою помінявся. Він спершу на людей працював, а Оксана так настояла, що той відкрив свій, хоча й невеличкий, бізнес.

Мені зараз дуже соромно за таке ставлення до невістки до весілля, нещодавно був у неї ювілей, я вирішила виправитися й подарувала їй золоту цепочку, яку пошкодувала купити на весілля. Тепер жалію, чому я тоді гарне весілля дітям не зробила?