Так, я — зануда. Я завжди перевіряю чек, не відходячи від каси.
— Вам пакет потрібний?
— Ні. На касі сьогодні працює нова продавчиня. Оплачую продукти та забираю чек. І першим пунктом стоїть пробитий пакет. Показую чек дівчині-касиру, а та мовчки віддає, не потрібний мені, пакет …. Не потрібно ж оформлювати повернення за якісь 3 гривні.
Колись давно, коли всі ціни були передбачувано відомими, перевіряти чек в магазині – не було необхідності і мені б це і в голову не прийшло. Але часи міняються, і змінилося моє відношення до цих самим папірців, які видають на касі. Я завжди уважно перевіряю отриманий чек у трьох випадках:
— Якщо покупок дуже багато. Таке найчастіше відбувається у великих супермаркетах, типу Ашану, чи Новуса. Найбільш поширена «помилка» у таких чеках – це лишній товар. Наприклад, я купую 1 пачку масла, а у чеку чомусь вибивають 2 пачки. Або ж пробито той товар, частіше за все це якась дрібниця, щоб її не було помітно, якої взагалі нема серед моїх покупок.
Читайте також Сину не пощастило. Його дружина взагалі не вміє і не хоче готувати їжу.
— Якщо загальна вартість покупок мені здається підозріло великою. Набираючи продукти, я завжди приблизно підраховую ту суму, яку доведеться заплатити на касі. І якщо раптом мені називають дещо більшу суму – мене це насторожує. Частіше за все виявляється, що товар з акційним цінником пробито без знижки або як завжди, під вибраним товаром стояв цінник від чогось іншого і те, що я розраховувала придбати за 100 гривень, насправді коштує цілих 500 гривень.
В першому випадку доводиться вимагати пробити товар за вказаною ціною, навіть якщо акція закінчилася, бо цінники змінити забули (а це вже не моя проблема). В іншому випадку відбувається повернення товар у і скарга на магазин, оскільки у 8 з 10 випадків – неправильний чек ставлять завідома.
— Якщо я роблю покупки у маленьких магазинчиках, типу міні-маркетів, де завжди бардак з цінами і це вже частина іміджу торгової марки.
Так, я знаю, що я зануда. І так, я буду вимагати правильно пробити товар, навіть якщо різниця між чеком і реальною вартістю 1-2 гривні. Так, я не полінюся наступного дня знайти цей товар і перевірити, чи цінник замінили на правильний і відмовку типу «нікому працювати», я не вважаю об’єктивною причиною для обману покупця.
Дехто вважає, що обман покупця на 1, 5, 10 гривень – це не обман, і марнувати час на вияснення ситуації не варто. Інші, навпаки впевнені, що обман навіть на 1 гривню – це погано і з цим потрібно боротися. А якої думки Ви? Будете витрачати час на вияснення через 5 гривень?