Перейти до вмісту

Як навчитися відпочивати, не знаю.

Я вже від ранку оббігала усі магазини та й навіть була на ринку. В руках дві важкі сумки – ледь додому дотягла. Купила все що треба: рибу, м’ясо, овочі, фрукти й навіть торт. Чоловік вже декілька днів говорить, що хоче провести зі мною вихідні на дачі, от я і готуюся. Я дуже щаслива, адже вже не пам’ятаю, коли ми залишалися з чоловіком удвох.

День за днем пробігають так швидко, що ми просто не встигаємо насолодитися життям. Після весілля ми з Василем проживали з батьками, романтики майже не було. Потім діти народилися майже один за одним. Зараз вони вже дорослі – поїхали з друзями в подорож. І ось за всі ці довгі роки нарешті у нас є час для себе, згадаємо трішки молодість.

Прийшла додому й згадала, що ще не купила оцет і майонез. У мене навіть не було місця, куди це поставити. Нам жінкам точно не б завадило ще декілька рук. Одразу пішла на кухню, щоб приготувати Василю свіженькі страви.

Читайте також Я одразу сказала, щоб він збирав свої речі та йшов геть.

Швидко замісила тісто та поставила підходити. А ще м’ясо дрібненько порізала, замаринувала. Наші жіночки дали мені новий рецепт салату, корейського, з сирої маринованої телятинки, залитої соєвим соусом. А ще зроблю овочеве асорті: шар голубчиків, шар фаршированих баклажанів, шар фаршированого перцю, а решта — як фантазія підкаже.

Весь день заклопотана простояла біля плити, добре, що встигла приготувати вечерю. Прийшов Василь та сів одразу за стіл. Запросив на вечерю сусіда, дружина якого поїхала на море. Ми повечеряли, чоловіки говорили, а й почала прибирати все на кухні. Василь згодом пішов спати, а мені ще треба було випрати білизну.

Лягла спати пізно, але встала з самого раненька, що все приготувати до від’їзду, зібрала всі сумки. Прокинувся Василь, я зробила ще декілька бутербродів і ми поїхали на дачу. Там одразу пішла до своїх грядочок, після зими треба було гарненько все поприбирати. Після цього накрила шикарний стіл, аж раптом чую галас на вулиці – Василь ішов з сусідами.

Посиділи ми душевно, але до кінця вечора я почала почуватися дуже втомленою. Чого дивуватися — ніч майже не спала. Добре, що хоч сусідка допомогла все прибрати й посуд помити.

Наступного дня до нас знову сусід прийшов, потрібно було накривати на стіл. Вони їли свіженьку юшку, а я сіла ліпити вареники, після цього ще млинці напекла. Знову прийшли гості, потрібно було чимось їх пригощати.

Не зчулася, як вже вечір. Швиденько все прибрала, сумки склала та й додому. А дома що – в холодильнику пусто. Я на швидку руку зварила картоплю та зробила салат, зібрала Василю сніданок та й нарешті лягла в ліжко.

Так і пройшли наші “романтичні вихідні…