Як пізніше виявилося, його мама тут практично кожного дня, готує для синочка і прибирає

Я виросла в родині водіїв, всі чоловіки були відмінними водіями. Тому не дивно, що я теж хотіла мати власне авто. Я просто мріяла про нього. Тому як тільки мені стукнуло 18 років я влаштувалася на роботу, щоб почати заробляти на власний автомобіль.

За кілька років я відклала доволі гарну суму і батьки пообіцяли, що докладуть на мою мрію. Недавно я записалася на курси по водінню, я просто бігла на курси й чекала наступного заняття. На лекціях я познайомилася з Михайлом. Він теж здавав на права. Ми якось відразу знайшли спільну мову, він був дуже гарним співрозмовником.

Цікаво розповідав. Так і почалася наша дружба. Через кілька днів він запросив мене на каву я відразу погодилася, адже цей він мені відразу сподобався. З ним було досить легко і цікаво проводити час. Так ми почали зустрічатися.

Через кілька місяців ми вирішили з’їхатися і почати жити разом. В мене та в нього була своя квартира, але він запросив мене до себе, оскільки жив ближче до центру. Я була не проти. Хоча його квартира була меншою за мою.

Мені квартира дісталася від бабусі, її кілька років тому не стало. Батьки зробили легкий косметичний ремонт, нічого такого, але мені подобалася своя світла квартирка. Михайлові ж квартиру купили батьки, коли він вступав до університету.

Коли я заїхала до нього, я була здивована, у квартирі було все чисто та прибрано, а в холодильнику стояла наготовлена їжа. Я навіть не подумала б, що він такий господарський. Знала б я раніше, який він господарський. Все було чудово, я перевезла свої речі, розклала на відведені мені полички.

На наступний день, мене розбудили о восьмій ранку, я спочатку не зовсім зрозуміла в чому справа, адже сьогодні субота. Наді мною стояла незнайома доросла жінка, погляд її був не досить доброзичливим, вона щось говорила, але з просоння я не зовсім розуміла, що від мене хочуть. «Вона ще спить! Дівчино, вже вісім ранку, а сніданок ще досі не на столі! Ти жінка чи хто? Синові вже давно пора сніданок нагріти та каву зробити!». Лише через кілька хвилин до мене дійшло, що переді мною стоїть Михайлова мати та вичитує мене за те, що я не приготувала сніданок для її синочка. Це був шок.

Як пізніше виявилося, його мама тут практично кожного дня, готує для синочка і прибирає. Живе в сусідньому будинку, тому навідується часто. В той момент я зрозуміла куди попала. Коли я вислухала яка я погано жінка, і що її син біля мене пропаде, я не думаючи зібрала речі, викликала таксі й зібралася геть з того дурдому. Михайло так і стояв нічого не говорячи біля своєї матусі.

Мамин синочок. Фу! Ніколи не любила таких хлопчиків, і ніколи б не подумала, що попаду на одного з таких. Після того ранку, ми перестали спілкуватися, хоча Михайло кілька разів намагався зі мною поговорити. Жити з таким я точно не хочу!

Читайте також Так, іноді ті люди, про яких ми думаємо погано, здатні нам по-справжньому допомогти.