Перейти до вмісту

Як тільки він привів до нас в будинок наречену, щоб познайомитися, щось мене в ній насторожило: вона була досить скромна на вигляд, але щось все одно було не так!

Я привикла, що у моєму домі завжди був порядок та затишок. Але зараз, моя невістка просто переходить усі межі. Вона досить непогана дівчина, але її перфекціонізм на рахунок чистоти уже всіх починає дратувати. Син завжди мріяв знайти дівчину, яка буде хорошою господинею. Без сумніву — у нього це вийшло, але з досить великим перебором. Як тільки він привів до нас в будинок наречену, щоб познайомитися, щось мене в ній насторожило: вона була досить скромна на вигляд, але щось все одно було не так!

Ми присіли та вирішили випити чай. Я поставила на стіл новий сервіз, спекла тортик, якраз чекали поки чайник закипить. Невістка мовчки встала, взяла нові чашки та почала мити їх під гарячою водою. А потім вирішила ще й обдати їх окропом з чайника.

Син спостерігав за всім з величезною посмішкою. Він гордився, що у нього така господиня! Мені якось стало ніяково. Звичайно, я вирішила промовчати, адже мені з нею не жити в одній квартирі, у неї є своя однокімнатна, от нехай там робить все, що їй тільки заманеться.

Ми вирішили відсвяткувати весілля в невеличкому колі друзів та родичів. Наша наречена, замість того, щоб насолоджуватися цим прекрасним днем, тільки те й робила, що бігала на кухню і дивилася, чи весь персонал в рукавичках і шапочках.

Складалося враження, що страви їй не дуже сподобалися, адже вона пів вечора сиділа з похмурим виглядом, колупаючись в тарілці. Постійно протирала свої прибори стерильними серветками. Другий день молоді не святкували, до себе теж не запрошували, а на кафе грошей не вистачило.

Моя новоспечена невістка не поспішала запрошувати мене до себе в гості. Я сказала синові, що хочу прийти та подивитися, як вони живуть, але він постійно твердив, що у дружини то прибирання, то прання, їй зараз точно не до гостей. Недавно мій син захворів, йому потрібно було пити спеціальний відвар трав. Ось і з’явилася у мене нагода побувати у них вдома.

Читайте також Пам’ятаю, як бабуся мені розповіла про те, що існує закон подяки. За усе у цьому житті потрібно дякувати, навіть за дрібниці.

Черевики потрібно було знімати одразу біля порога. Взуття я ставила у спеціальний відділ на поличку в коридорі. Всі тапочки для гостей були одноразові! У квартирі все блищало. Стіни білі, все вимито, накрохмалено, випрано, а крани відполіровані.

Я акуратно хотіла присісти на крісло з подушечкою, але невістка з криком стягнула одразу цю подушку. Як виявилося — на неї не можна сідати, тому що вона декоративна. Я витягнула зі своєї сумочки целофановий пакет з травами та передала його невістці. Вона його взяла двома пальцями та ще й гидливо подивилася на мене. Каву мені так і не запропонували.

Мені було зовсім не затишно, я одразу поспішила додому. Їхала додому і думала собі про те, що син майже ніколи не хворів. Мабуть, та стерильність так знизила йому імунітет.

Я дуже сподівалася, що коли в них буде дитина, то забуде про порядки та стерильність, але не так сталося, як гадалося.

До речі, мій син дуже схуд. Вона харчується лише овочами та фруктами, ось і він з нею клював цю травичку. А коли до нас приходив на обід, то з’їдав своє, і ще добавки просив. Радію, що вдалося йому повернутися в попередню форму.

На виписці всі дитину могли побачити тільки через мережива конверта. Додому нікого не запрошували — там тотальна зона стерильності та чистоти. Перед появою  онука, я допомагала синові ставити ліжечко, коли невістка в лікарні лежала. А потім почула від неї, що я дуже їй натоптала і додала нової роботи.

Дитина росте в повній стерильності. Всі іграшки вона кожного дня ошпарює окропом, для пляшечки купила спеціальний стерилізатор. У квартирі повинна бути одна і та ж сама температура. Дитину нікому на руки брати не можна і підходити теж!

Вчора син прийшов додому і попросився в мене пожити декілька днів. Сказав, що дружина зі скандалом вигнала його, бо у нього піднялася температура. Я впевнена, що їхній шлюб довго не протримається. Вважаю, що жодна адекватна людина не витримає жити в такому ритмі. Тепер думаю, як допомогти своєму синові!