Як же рідко трапляються такі хороші квартиранти.

Ми з дружиною отримали в спадок двокімнатну квартиру. Квартира ця в центрі столиці, а так як в нас є свій будинок в передмісті ми не придумали нічого іншого як здавати ту квартиру.

Ми виклали оголошення про пошук квартирантів. І знайшли. Хороша сімейна пара. Але лише на перший погляд. Жили спокійно перші пару місяців. Потім і мій і дружинин телефон розривалися від дзвінків сусідів. Всі як один повторювали одне й те ж: дуже шумні люди, влаштовують гучні вечірки допізна. Я почав розбиратись і сказав лише те, що ще раз мені зателефонують і вони з’їжджають.

Тихо було лише три тижні. І знову. Звісно ж я виселив їх. І таким чином ми знову почали шукати квартирантів. Цього разу це була пара студентів, які паралельно працювали. Так як грошей на завдаток в них не було, то ми уклали договір оренди без нього. Ну а що робити? Поки що вони здались мені дуже хорошими та порядними людьми.

Жили вони добре. Завжди вчасно платили за квартиру, від сусідів просто нуль скарг, навіть навпаки ті, з ким квартиранти хоча б декілька разів спілкувались дуже хвалили їх.

 

Читайте також Мамо, дякую тобі за все! Цей букет тобі!” В той момент у мене серце почало битися в десять разів швидше, а сльози градом котилися по щоках. То були сльози щастя, що життя прожите не даремно.

 

 

Якось мені зателефонував хлопець:

-Доброго дня, ми би хотіли зробити ремонт, якщо ви не проти. Покласти паркет та поклеїти шпалери та пофарбувати стіни. – сказав він.

-Доброго, ну дивіться, в нас зараз немає коштів, щоб компенсувати вам матеріали, зараз ремонту в планах не було.

-Не потрібно компенсувати, в мене на роботі замовник не добре порахував кількість матеріалів і хорошу частину віддав мені, якраз на ремонт в квартирі має вистачити.

-Оу, ну якщо так, тоді я звісно не проти.

Я не заперечував такій ініціативі тим більше якщо це виходить без затрат. Тим більше треба ж хлопцю десь подіти ті матеріали.

Через декілька місяців, після того як вони зробили ремонт, молоді люди вирішили з’їхати. Ми з дружиною були дуже вражені таким рішенням. Вже було подумали, що вони будуть вимагати з нас гроші за ремонт, після виселення.

Ми прийшли до квартири перед тим як пара з’їхала, щоб поговорити з квартирантами, та й заодно глянути, що ж то за ремонт вони зробили. Зайшовши ми втратили дар мовлення. Там був дуже якісний чистий ремонт. Всюди ідеально чисто та акуратно. Тоді я запитав в них, скільки з нас за ремонт, на що пара відповіла нам:

 

-Нічого не потрібно. Сталось так, що на весілля нам батьки подарували квартиру, чого ми ніяк не очікували, а ремонт у вашій квартирі робили під себе. А тепер маючи власне житло ми маємо з’їхати, а ви за ремонт нічого нам не повинні.

Ми подякували їм за ремонт та привітали з весіллям. Як же рідко трапляються такі хороші квартиранти.