Єдине, що мене не влаштовує – це надмірна увага чоловіка до своєї дочки.

Я вийшла заміж за розлученого чоловіка. Після розлучення, колишня дружина залишила йому дочку. Тобто я одружилася на чоловіку із дитиною. Його дочці минулого тижня виповнилося чотири роки.

Ми з ним ідеально підходимо один одному, розуміємо з півслова про що хоче сказати інший. У нас нема ні сварок, ні конфліктів. Ми навіть жодного разу не підвищували голос одне на одного. Коротше кажучи, ми живемо у повній ідилії та гармонії.

Єдине, що мене не влаштовує – це надмірна увага чоловіка до своєї дочки. Він їй приділяє надто багато уваги, хоча може цей час провести зі мною. Також він постійно запевняє свою дитину про те, що вона єдина й найголовніша людина у його житті і у серці. Ага! А я тоді хто?

Останнім часом, коли ми разом їздимо на закупи продуктів – чоловік постійно скуповує все з полиць з іграшками, хоча їх в нас вдома вдосталь. І витрачає на ці речі досить кругленьку суму.

Коли я пропоную йому втекти від всього світу на годинку в кіно – він обов’язково бере свою дочку. І ми, звичайно ж йдемо на мультфільм замість комедії чи мелодрами.

Читайте також Тепер зрозуміло, чому з Люби не вийшла гарна мама. Її виховували не краще.

Так як я не вмію говорити натяками, а лише різко і прямо – я не знаю, як саме пояснити чоловіку, що він приділяє забагато уваги своїй дочці. Я хвилююся, що мої слова можуть його образити, а мені б цього дуже не хотілося б.