Заміж я вийшла зовсім молодою. Після весілля, ми хотіли пожити для себе, здобути освіту, знайти добру роботу, а потім і про дітей вже можна буде думати. Я перевелась на заочну форму навчання та паралельно пішла працювати. Міша теж працював, тоді ми й вирішили взяти житло в кредит. Коли ремонт був завершений, і ми переїхали в нашу новеньку квартиру, задумалися про дітей.
Але у нас нічого не получалося. З чоловіко ми зверталися до різних лікарів, ходили до церкви, але все було марно. І так уже пройшло 10 років нашого подружнього життя. Коли у мене зовсім опустилися руки, я запропонувала чоловікові взяти дитину з дитячого будинку. Чоловік погодився і ми одразу почали оформляти потрібно документи.
Читайте також: Чорний принц: рецепт смачного торта
Коли ми прийшли обирати дитину, до нас підбігла маленька дівчинка. І тоді я відчула до неї якесь неймовірне тяжіння. Але потім ми з’ясували, що у неї є ще старший братик і вона не хоче з ним розлучатися. Ми з чоловіком не розраховували на двох дітей, але після тривалих роздумів, вирішили всиновити обох.
У той момент, ми з коханим були безмежно щасливі. Ви б тільки бачили очі дітей, коли ми привезли їх додому. Я просто зараз не маю сили передати всю ту радість, яку вони випромінювали. Це просто потрібно було бачити.
З того моменту, пройшло уже 4 роки. У нас дуже міцна родина, і діти нас дуже люблять. А ще, місяць тому я дізналася, що у нас з чоловіком буде дитина. Тепер у нас буде троє діточок, і це так прекрасно …