Мої батьки р0злучилися, коли мені виповнилося п’ять років. Я важко переживав той період. Мої батьки не сварилися, вони ставилися один до одного з повагою. Тато одружився на мамі в дев’ятнадцять років, коли мамі було сімнадцять. Вони побралися рано, але жили добре. Я ніяк не міг второпати, чому вони розійшлися? Видимих причин не було.
Я жив з мамою. Суд дозволив тату приїжджати до мене три рази в тиждень. Батько не пропускав днів. Він завжди пам’ятав про мене.
В той похмурий день, тато мав завести мене в школу на автомобілі. Він значно затримувався. Я не хвилювався, адже тато завжди приїжджав. Час невблаганно йшов, а батька досі не було. Я набрав його номер. Мені ніхто не відповів. Якось дивно все виглядає. В школу пішов сам, на своїх двох.
В обід подзвонив до мами. Я розповів їй про вчинок тата.
— Що це на нього найшло? — Здивувалася мама. — Може Настя затримала?
Читайте також Сталося це все перед новорічними святами. Я й подумати не могла, що таке може трапитися з нашою родиною.
Анастасія — нова подружка батька. Він частенько приїздив разом з нею. Хороша дівчина, як на мене. Вона, звісно ж, не рівня моїй мамі, але людина добра. Батько з нею здається щасливим.
— Сумніваюся. Подзвони йому, коли зможеш. — Попрохав я і припинив дзвінок.
Після школи мене також ніхто не забрав. Тепер я серйозно нервував. Батько любить мене і до наших рідких зустрічей ставиться відповідально. Я набрав номер Насті. Вона взяла слухавку не одразу. Я почув плач. Настя не могла зупинитися. Вона плакала не своїм голосом. Витратив хвилин п’ять, щоб зрозуміти в чому справа.
Батько вранці втратив свідомість. Зараз він лежить в лікарні, без свідомості. Лікарі нічого не говорять, адже Настя не дружина, а звичайна сожителька. Я пообіцяв Насті вивідати все і навідатися до батька.
Маму попередив про свій візит до батька. Її реакція дивна для мене. Вона хвилювалася за тата. Я чітко відчув тривогу в її голосі. Що ж, можливо мама ще має якісь почуття до батька.
В лікарню пішли вдвох. Мама не змогла прикриватися байдужістю. Вона купила величезний пакет фруктів. Не знаю, навіщо? Тато ж без свідомості.
В палату нас пустили. Батько вже прийшов до тями. В нього впав цукор в крові. Тому він втратив свідомість. Добре, що Настя була поруч. Вона викликала швидку.
Батько здивувався, побачивши маму. Вона вся почервоніла. Постійно відводила погляд від батька. Він теж намагався не дивитися на маму. В мене склалося враження, ніби я спостерігав за першим побаченням школярів.
Я намагався вивідати в батька, як його самопочуття, а також — скільки його триматимуть в лікарні. Він повільно відповідав на мої запитання і постійно зиркав на маму.
Довго так тривати не могло. Я сказав, ніби йду в туалет, а сам стояв під дверима палати. Так, знаю, підслуховувати не гарно. Каюся, але цікавість взяла гору.
— Це все мені? — Тато тицьнув пальцем, вказуючи на повний пакет гостинців.
— Так. — Мама обережно поклала пакунок на батькове ліжко. — Ти налякав нас…
Я не бачив батькового обличчя, але відчував — він посміхається.
— Радий, що ти прийшла. — Сказав тато.
Я обережно зазирнув в палату. Батьки обіймалися. Я тихенько втік, щоб не турбувати їх.
З того дня, в нашому житті все змінилося. Батьки бачилися частіше. Вона багато говорили по телефону. Одного разу, пішли разом в кіно. Схоже, то було побачення. Мама почала вдягатися ще краще, а фарбуватися вдвічі більше. Вона придбала нові парфуми та частіше ходила по салонам краси.