В Італії мене зустріли 3 подруги. Як сестри, вони годували мене, допоки не трапиться робота. Завжди приносила їжу Люда. Одягали по-тутешньому, водили на нічліг до подруги Ганнусі. Я ступила на терасу будинку, звідки вийшла Ганя з синьйорою Оліваною, відрекомендувавши її ось так:
– Оце моя мама, сестра і подруга.
Зізнаюся, я щиро позаздрила нашій коліжанці. Що вона відчула в цій кароокій італійці з сивиною, родинне тепло чи приязнь, в оселі – домашню пристань… Це правда, Олівана дозволяла нашим українкам деякий час перебувати в її домі. Ми за це її любили, незважаючи на її хворобливе поводження.
Ми обкладали її шоколадом, цілували її руки та обличчя в знак подяки. Вже й Олівана почувалася нарівні, часто давала свої поради.
В Україні святкували день Матері, а ми збігалися до Олівани з порога вітати підряд. Італійці собі по-своєму святкують ввечері за столом з краплею кави у чашечці.
Деякий час я носила в пам’яті ці порівняльні Ганнусині слова про матір. В багатьох з нас матері вже не стало, а Гані ось як поталанило з роботою. Одного літнього вечора, коли весь туристський люд з перевантажених європейцями пляжів майже опівночі оживає на вулицях Белларії, я простувала біля кієзи – їхньої церкви.
Пірнула й собі в гурт, де надибала кілька десятків книг на розкладці.
В серці тенькнула якась знайома нотка: я ж бо впізнала на титулах, що це не інакше як християнсько-релігійні видання. Найрізноманітніший вибір, очі розбігаються. Італійською мовою праці, дослідження отців католицької церкви. Найсучаснішого техноцифрового друку – інша періодика. Мої очі зупинилися на одній з тоненьких. На перших порах я вже зуміла прочитати її титул, і вона сама просилася в руки. Був малюночок з розіп’ятим Ісусом –сином на хресті, де плакала згорьована свята Мадонна.
«Ecco tua Madr»– стояв заголовок. «Ось твоя Матір!» – влучило в самісіньке серце. З цієї пори я раз і назавжди зрозуміла, що в Італії я тепер не буду самотня . Зі мною повсюди перебуватиме наша Матір світу. Найдужче захотілося швидше засвоїти італійську мову, щоби зуміти прочитати працю падре Фаустіно Оссанна . Осінньої пори поза роботою я відвідувала курси і досягла своєї мети.
Ісус відкупив наші гріхи на хресті. Знаходяться поруч Його Матір, сестра з іншою донною. Є ще також Іван, єдиний з учнів, хто не тікав.
Ісус бачить свою Маму й промовляє. Іван слухає й передає потім слово: ”Донно, це – Твій син.” Слово сказане Своїй Матері, проте є для нас, для мене, для тебе ідеалізовано присутнє поруч, але за хреста, щоб бути всередині, приєднавши з цієї миті шлях до життя, щоб досягти мети.
І Марія, що промовисто вже сказала своє „так”.– Радуйся, Маріє, повното вдячності, Господь з Тобою.
З тієї пори я підросла ще на одну висоту голови. Я вільно могла розмовляти з італійцями: господарями, їхніми немічними, просто перехожими. Завдяки молитвам до Пресвятої Богородиці – моєї матері, мамочки, матусі так і вижила між католиками – людьми надзвичайної доброти. Нас поєднала любов і віра до Матері світу, а їхньої Мадонни.
Читайте також Вдвох вони розкрили зловісний план Аліни, але нічого робити з тим не стали, адже їхня любов пережила це випробування.