Зараз я дітям допомагаю,  але чи зможу я довго їм допомагати, не знаю, колись мені все ж прийдеться і свою сім’ю заводити.

Моя мама вважає, що головне призначення жінки – народити дитину. Інше неважливо: наскільки добре склалася твоя кар’єра, наявність нерухомості та автомобіля. Якщо у тебе немає дитини – життя проходить даремно. З мамою я звичайно не розділяла цю думку.

Чого не скажеш про мою молодшу сестру, яка завжди і в усьому слухала маму. Замість того, щоб піти вчитися, вона відразу вискочила заміж. І народжувала, щороку після весілля – теж за велінням мами. Чоловік її не витримав цього всьо, і пішов від неї.

Незабаром сестра переїхала назад до мами, з 4 дітьми. Приходячи до них у гості, я те і робила, що слухала, як сестра з мамою бідкалися, як важко їм живеться, що грошей зовсім не вистачає. Звичайно після численних таких бідкань я запропонувала свою фінансову допомогу. Вони з радістю вхопилися за мою пропозицію. І уже не за довгий час, я усвідомила, що мене просто використовують, тоді я на відріз відмовилася їм допомагати.

Читайте також: Будинок, який змінив наше з чоловіком життя

Саме тоді вони вирішили зробити мені подарунок, яким я була ошелешена. Мама привезла до мене додому наймолодшу доньку сестри. На порозі вона мені сказала: – Ось, подарунок тобі. Сама щось не народжуєш, так сестра тебе пошкодувала – виховуй. І пам’ятай нашу доброту.

Я звичайно дуже люблю своїх племінників, але залишити дитину у себе я просто не могла, адже я працюю, часто їжджу у відрядження. Дитина ще зовсім маленька, їй потрібна мама.

Ввечері, того ж дня, я привела все ж таки дитину назад і пообіцяла, що буду по можливості, купувати дітям одяг і необхідну їжу.

Я стримала обіцянку і час від часу заїжджаю до сестри і привожу її дітям одяг і харчі. Але замість дякую я отримую лише невдоволення від сестри і мами.

Зараз я дітям допомагаю,  але чи зможу я довго їм допомагати, не знаю, колись мені все ж прийдеться і свою сім’ю заводити.