Жінка знала, що це не найкраща ідея, але все ж понадіялася на щасливу долю. З Анатолієм вона познайомилася на одній вечірці, а потім вони почали спілкуватися і от вже рік зустрічаються. Вона ніколи не приховувала від чоловіка, що розлучена і має дитину, проте ця інформація його і не цікавила.
Всі свої 33 роки життя він очікував на ту саму дівчину і, коли зустрів Олену – дочекався. Він вирішив одружитися на ній, хоч сам і з багатої сім’ї і міг би з легкістю знайти собі кращу партію (не розведену). Але він покохав її.
Самій жінці 30 років і розлучилася вона в 28, тому що її чоловік не працював та інколи випивав. Правда, він не був дуже поганим батьком, старався, як був тверезим, сидіти, гратися з хлопчиком, а десь і водив малого в лікарню. Проте вони все ж розлучилися, тому спочатку вона зняла житло і жила окремо з мамою і сином. Хоч з її мамою в неї не найкращі стосунки, через важкий характер неньки. Але й вона щось перенесла, від неї пішов чоловік, хоча жінка батька не засуджує, бо в матері справді складний характер.
Протягом цих трьох років після розлучення вона пробувала відшукати своє справжнє кохання, бо як і кожна жінка — бажала бути коханою. Але в неї нічого не виходило, бо ніхто не хоче одружуватися на жінці з дитиною від іншого шлюбу, або бували чоловіки, котрі просто хотіли вилізти жінці на шию і рахували її гроші. Сама жінка, як на свій вік досі виглядає напрочуд гарною , але як вона каже: «В нашому суспільстві, якщо ти розлучена – це кінець світу».
Звісно, вона спокійно приймає той факт, що як 4-річний син стане дорослим, то покине матір. Але вона замучилась. Справді замучилась. Бо коли ти не відчуваєш любові, як ти жінка і ще й мусиш тягнути на собі весь вантаж (дитину, роботу, матір) – ти втомлюєшся. Вона помічає, що багато жінок після розлучення все ж знаходять своє щастя. Але чому саме їй не щастить?
Після зустрічі з Анатолієм вона нарешті змогла повірити в те, що матиме шанс стати щасливою, але все пішло не так… Він казав, що йому неважливо, що в неї дитина і так далі, проте його батькам це було важливо.
Читайте також Моя подруга не може собі місця знайти, адже її улюблений єдиний син після одруження перестав до неї телефонувати.
Вона залишила свого сина з матір’ю. Зібралася, вдягнула прекрасну сукню і налаштувалась н, що все пройде гладко. Коли вони прийшли до батьків Анатолія, то жінка помітила, що його мама справжня господиня. На столі було багато смачних наїдків. Жінка бачила, що вона подобається його мамі. Але все розвіялося, як-тільки матір чоловіка дізналася, що вона розлучена.
Майбутня свекруха встала з-за столу і мовила, що як тут всі свої, тоді: «Я не хочу, щоб мій син одружувався на тій, що вже розвелася і тим більше, що має дитину. Думаю, ти мене зрозумієш, бо в тебе теж є син. Ти б не хотіла для нього такої долі».
Проте, чому б вона не хотіла? Хіба навіть розведені жінки не заслуговують бути щасливими? Щастя, що лише для особливих?
Потім матір чоловіка мовила, що вони не отримають Благословення, а якщо син піде на шлюб з нею, то його сім’я від нього відречеться.
Тепер Олена не знає, як складеться її життя. Їй весь час не щастить, все йде, ніби проти неї. Вона не знає, як вийти з цього кружальця нещасть… Жінка вже не молода, як-не-як, все менше людей на Землі з кожним роком, які їй підходять. І кому вона така потрібна? Але їй справді цікаво, чи є на Землі жінки, котрі після того, як розлучилися, все ж стали щасливими?