Один чоловік мав звичку буркати до дружини: «Ти нічого не розумієш!» А все тому, що дружина не мала вищої, а лише середню освіту, не цікавилася політикою, не дивилася новин. А тільки опікувалася дітьми, прала, куховарила, доглядала курей, працювала на взуттєвій фабриці, тобто всі хатні справи були на ній.
Якщо виникала дискусія у родині, чоловік одразу, не вважаючи за доцільне будь-що з нею обговорювати, стверджував: «Ти нічого не розумієш!»
Коли дружина намагалася спільно з ним розв’язувати важливі питання, що стосувалися грошей, канікул дітей чи успішності їхнього навчання, відповідь чоловіка була завжди категоричною: «Ти нічого не розумієш!», “Ти нічого не знаєш”.
І ось одного вечора, коли транслювали важливий футбольний матч, раптом згасло світло. Чоловік, як завжди, почав бурчати, а пізніше вирішив піти у потемках у підвал, щоб перевірити, чи, бува, не треба замінити запобіжники. Швидко схопившись чоловік побіг.
Читайте також:Не бійтесь відрізнятись! Будьте собою!
«Візьми свічку!» – порадила дружина. Чоловік за звичкою буркнув: «Ти нічого не розумієш! Добре знаю дорогу!» Це була зима і в підвалі було дуже злизько. І якраз цього вечора чоловіку не пощастило. Він послизнувся і, падаючи, вдарився головою об стіну. Закривавлений, із переломами, у тяжкому стані потрапив у лікарню.
Коли через чотири дні, прийшов до тями, побачив біля себе заплакану та стурбовану дружину.Вона увесь цей час не відходила від нього ні на мить. Удень і вночі була біля чоловіка, сповнена любові, молилася за його одужання. Нічого більше не хотіла, тільки щоб її чоловік прийшов до тями.
Через два тижні перебування в лікарні, коли чоловік нарешті зміг прошепотіти кілька слів, зі сльозами на очах мовив: «Я справді дурний. Ніколи не вірив, що ти мене так сильно кохаєш!» А вона зі своєю доброю усмішкою відповіла: «Ти зовсім нічого не розумієш!»