Марта завжди боялася втратити чоловіка. Коли вона виходила заміж, то знала, що Павло її не любить. Він був турботливим, забезпечував усім потрібним, проявляв ніжність, але не більше.
У Павла було нерозділене кохання до колеги, але ці стосунки не склалися. Та жінка, Вікторія, сама відкинула Павла. Вона сказала, що не хоче більше бути разом із ним. Павло довго намагався повернути її, але невдовзі вона вийшла заміж, виїхала в інше місто.
Про своє горе-кохання та спроби забути минуле Павло розповів Марті зразу після їхнього знайомства. Через чотири місяці зробив їй пропозицію, і вона погодилася. Він — добрий, щирий, роботящий. Марта думала, що розтопить його серце своєю любов’ю і турботою та дуже помилилася.
Читайте також: Історія про викладача, який навчав студентів людяності
Але найгірше було попереду. Павло прийшов додому сам не свій. Розповів, що зустрів на вулиці Вікторію. Та провідувала своїх хворих батьків і розповіла, що жаліє про розрив стосунків з ним, оскільки з чоловіком життя не ладиться.
Відтоді Марта живе, як на пороховій бочці та все чекає, що Павло заговорить про розлучення, покине її та маленьку доньку. Порозмовляти з ним відверто про свої страхи Марта боїться. А як бути далі, не знає.