Зі свого боку я зробила все, щоб помиритися.

Під час одного родинного застілля, мій чоловік заявив, що планує збудувати власний дім, адже не хоче більше жити з батьками. Свекрам таке рішення сина припало до душі й вони заявили, що допоможуть нам, але лише за умови, що й моя сім’я докладе стільки ж. У той момент я зрозуміла, що кращого моменту, щоб розповісти свою таємницю, не знайти…

Батько та вся його рідня відмовились від мене. За все життя я його навіть не бачила, а виховувала мене лише мама та бабуся. Жили ми всі разом у двокімнатній квартирі, а коли не стало бабусі, то вирішили розміняти її на дві однокімнатні. В одну переїхали ми, а іншу вирішили здавати в оренду, адже пасивний дохід ніколи не буде зайвим. Усі гроші йшли на оплату мого навчання в університеті.

Після закінчення університету квартира і надалі приносила нам непоганий додатковий дохід. То ж коли я виходила заміж, мама порекомендувала не розповідати чоловіку про ту квартиру, а усі гроші збирати на окремий рахунок. Згодом я зможу ощасливити чоловіка кругленькою сумою. За сімейними клопотами я стала забувати про те, що й досі не розповіла чоловіку про свій секрет.

Читайте також В день виписки невістка повідомила, що відмовляється від малюка, бо не хоче виховувати хвору дитину

Того дня, коли свекри пообіцяли допомогти нам з будівництвом у рівній частині з моєю матір’ю, я усвідомила, що це прекрасний момент, щоб у всьому зізнатися. Проте я зовсім не очікувала, що їх реакція буде саме такою.

Після весілля ми переїхали до батьків чоловіка, адже окремого житла у коханого не було. То ж коли свекри дізнались, що весь цей час у мене була власна квартира, то не на жарт розсердились і почали горланити: «Та як ти могла приховувати це від нас? Ти мала розповісти про це ще до весілля!». Чоловік, своєю чергою, лише заявив, що не зможе мені більше ніколи довіряти.

 

Цілий вечір ми з чоловіком та його батьками сперечались, а вранці я спакувала всі свої речі та переїхала у квартиру матері. Потім я ще не раз намагалась помиритися з чоловіком: пропонувала переїхати на ту квартиру чи продати, а гроші докласти до будівництва будинку, але все марно. Коханий вперто повторює, що не хоче більше мати нічого спільного з жінкою, яка може таке приховати від свого чоловіка. Чесно кажучи, я так і не змогла зрозуміти, що саме зробила не так, адже ті гроші усе одно рано чи пізно стали б нашими.

Моя мама дуже картає себе, адже вважає, що це через її пораду розпалась наша сім’я, проте я її ні в чому не звинувачую. На мій погляд, чоловік мав би радіти, адже тепер в нас є непогана сума, яку можна вкласти в будівництво.

Проте якщо мій чоловік через таку дрібницю може так кардинально змінити про мене думку, то може й на краще, що все так обернулось. Зі свого боку я зробила все, щоб помиритися. Тепер його черга!