Зовсім недавно я стала бабусею, але чомусь замість омріяного щастя, я відчуваю лише провину перед моїм сином та невісткою.

Зовсім недавно я стала бабусею, але чомусь замість омріяного щастя, я відчуваю лише провину перед моїм сином та невісткою. В нашому житті може трапитися таке, що ми робимо необдумані речі, а потім про це починаємо жаліти. Аналогічна ситуація була і в мене.

Я вже декілька разів просила прощення у своїх рідних, але вони не хочуть мене взагалі більше знати, онука мені не показують. Прекрасно розумію, що сама у всьому винна.

Мій син — пізня дитина. Зараз мені вже 65, а сину 30. Я вже давно чекала на появу внуків, а вони з його дівчиною чомусь не поспішали одружуватися. Я часто говорила сину, що потрібно узаконити стосунки.

Коли вони закінчили університет, то нарешті зіграли весілля. З того часу я одразу почала їм купувати різноманітні повзунки та сорочечки. Але вони поки не хотіли дітей, сказали, що хочуть пожити для себе.

Пройшов ще один рік, я не заспокоїлася і вже почала вимагати в них, щоб вони зробили мене бабусею. Син сказав, що вони вже замислюються над поповненням. Згодом невістка призналася мені, що вони звернулися навіть до лікарів, щоб пройти обстеження, тому що були деякі труднощі . Я вирішила теж підключитися до цієї справи: шукала різноманітних бабок для невістки. Моя допомога чомусь була прийнята в штики, але я робила це виключно з хорошими намірами.

Читайте також Після нашого чергового скандалу, я захотіла розлучитися, не розумію, чому мені така нісенітниця спала на думку. Я наполягала, Іван погодився.

Пройшов ще рік, дітей так і не було. Я вже почала переживати. В голові крутилися думки про те, чи взагалі потрібна сину така дружина. Я навіть була на сеансі в ворожки, щоб з’ясувати, чи будуть у мене внуки. Відносини з дітьми почали стрімко псуватися.

Я так мріяла про онуків, що вже перестала добирати слова. Коли минув третій рік після їх весілля, я не витримала і в розмові з дружиною мого сина сказала, що вона нікудишня невістка.

Невістка дуже образилася на такі слова, а син одразу за неї заступився. Вони мені сказали, що коли буде дитина, я її точно не побачу.

Ми більше не спілкувалися. Я злилася на дітей, бо вони не хотіли мене зрозуміти. А через декілька місяців, я дізналася від своєї сусідки, що невістка в положенні

Чому вони мене не повідомили? Тепер коли я стану бабусею, вони взагалі не хочуть мене бачити. Більше не запрошують мене до себе в гості, на телефонні дзвінки не відповідають…