Перейти до вмісту

Історії

– Оксанко, не буде у тебе цієї хвороби, я обіцяю, не бійся, – тихо відповіла її мама.

З Оксанкою ми познайомилися в технікумі, їй на той момент було п’ятнадцять років. Виявилося, що живе вона в сусідньому будинку. Ми часто поверталися разом додому… Читати далі »– Оксанко, не буде у тебе цієї хвороби, я обіцяю, не бійся, – тихо відповіла її мама.

Я виховувала дитину сама, мій чоловік нас покинув. Та раптом я побачила красивого, вихованого хлопця і на мить повірила у казку

Для маленької Зої зима пахла мандаринками, ялинками, шоколадом, материним і батьковим сміхом. А деревця і кущики, вбрані у білі снігові льолі, були схожі на наречених.… Читати далі »Я виховувала дитину сама, мій чоловік нас покинув. Та раптом я побачила красивого, вихованого хлопця і на мить повірила у казку